Мобильное меню

Вконтакте

Одноклассники

Facebook

Заказать

X

Завдання до лабораторних занять з лінгвістичного розбору у школі та вищому навчальному закладі

Тип работы: К-во страниц: стр. Цена: грн.
Содержание:

План
Лабораторне заняття №1
Завдання 1. Зробити лексикологічний розбір виділених слів
Завдання 2. Виконати фразеологічний розбір поданих сполучень.
Пояснити значення фразеологізму.
Визначити тип фразеологізму (за семантичною класифікацією, тематичною групою, частиномовною класифікацією,
джерелом, стильовою приналежністю).
Підібрати до нього синонімічні, антонімічні відповідники (фразеологізми, якщо це можливо).
Увести фразеологізм у речення.
Завдання 3. Навести приклади фразеологізмів зі стрижневим словом ... (
див. варіанти, не менше п’яти зразків). Пояснити їхнє значення
Завдання 2.
Кінь волові не товариш; коваль клепле, поки тепле; одним миром мазані.
Міняти шило на мило, держати камінь за пазухою, брати на сміх.
До нового пришестя, міряти на свій аршин, купить і продасть.
Дати березової каші; олімпійський спокій; народ скаже, як зав’яже
Завдання 3.
Серце. Перестало битися серце (хто-небудь помер), Серце в’яне (хто-небудь переживає),
Серце опинилося в п’ятах (хтось дуже злякався), Серце сохне (хто-небудь томиться),
Щемить серце (хто-небудь дуже переживає).
Зброя. Брати зброю в руки (готуватися до війни), Не схилити зброї (не здаватися), Зложити зброю
(припинити збройні дії),
Мова. Езопівська мова(замаскований спосіб висвловлення думок з натяками і недомовками), зайшла мова
(починають говорити про кого-небудь, що-небудь), інша мова(уживається для вираження схвалення чогось;
зовсім не те, що було), мова коротка (хтось не церемониться, не рахується з ким-небудь),спільна мова
(взєморозуміння між ким-небудь),
Кров. Кров від крові (рідна дтина), кров за кров (відплата, помста вбивством за вбивство), кров заливає
обличчя (хто-небудь червоніє від чогось), кров з молоком (здоровий, рожевий, рум’яний), кров ллється
(гинуть люди).
 Лабораторна робота № 3
Морфемний розбір. Словотвірний розбір.
Завдання 1. Виконати морфемний аналіз поданих слів. Порівняти вишівський та шкільний розбори.
Завдання 2. Виконати словотвірний розбір слів. Порівняти вишівський та шкільний розбори.
ВАРІАНТ? ЗАВДАНЬ
Завдання 1. Морфемний розбір.
Подвір’я, виблискують, антиукраїнський.
Пластинчатий, об’єднують, пересолоджувати.
Обігнати, по-справжньому, непідробний.
Подорожник, уклінно, розтанцюватися.
Завдання 2. Словотвірний розбір.
Просочування, по-нашому, турбюро.
Овочеконсервний, заквітчати, “Миргородська”.
Глибокошанований, відповідь, між’ядерний.
Посвята, щорічно, передосінній.

Практичне заняття №1
Тема. ФОНЕТ?КО-ФОНОЛОГІЧН?Й РОЗБІР
План
Фонетичний розбір.
Фонетико-графічний розбір.
Фонетико-фонологічний розбір.
Орфоепічнй розбір.
Фонетичний розбір у вищих та середніх загальноосвітніх закладах.
Практичні завдання
Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз
виділених слів.
У давні часи ліс був чи не єдиним годувальником і захисником народу. Він давав гриби і ягоди, звірину і
смолу для човнів, лико для взуття і матеріал для ложки й миски. Ось чому наш народ кохається у деревині,
любить її, оберігає і розводить М.Чабанівський).
Вправа 3. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз
виділених слів.
Весна прилетіла на тугих хвилях дзвінких вітрів, розметала похмуро-сині хмари, прояснила небо і землю.
У такі дні чомусь горить рум’янцем лице, шерхнуть губи і погано сидиться на уроках…
З нетерпінням чекали великої перерви, щоб вибігти на вигін й кинутися навздогін вітрові (М.Чабанівський).
Вправа 5. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз
виділених слів.
Хата сміється голубими вікнами, а над хатою шатристим гіллям погойдуються три високі ясени, просіваючи
крізь різьблене зелене листя потоки сонячного проміння. А тому-то воно срібними хвилями-жмурами
перекочується по червоній черепиці (Є.Гуцало).
Вправа 7. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз
виділених слів.
Зелень садків, зелень верб і тополь довкола стоїть густою-прегустою зеленою водою, якою схлюпує вітер,
перелопачуючи мерехтливе срібло сонця на тремкому листі. Високо пропливає чорногуз, пропливає повільно й
далеко, наче остерігається землі, наче боїться зблизька глянути на вимерле село та на сонних людей
(Є.Гуцало).
Практичне заняття №2
Тема. ЛЕКС?КОЛОГІЧН?Й ТА ФРАЗЕОЛОГІЧН?Й РОЗБІР
План
Лексичний розбір у школі та вищому навчальному закладі
Вправа 2. Зробіть повний фразеологічний аналіз.
З одного поля ягода .Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем.
2.Фразеологічна єдність.Стосунки людей. Іменникове. Народна мова. Розмовний стиль.
3. Ягідки одного поля. З одної гіллі ягоди. (синонімічне).
4. – Ти і я – одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас.
Довгий язик. Хто-небудь дуже балакучий, любить пліткувати, говорити багато зайвого, неправдивого.
2.Фразеологічна єдність.Характеристика людини. Іменникове. Народна мова. Розмовний стиль. 3. -.  
4. В жінок, знає світ, дуже довгий язик.
Ні риба ні м’ясо. Безвольна, безхарактерна людина; ніякий. Фразеологічне зрощення. Характеристика людини.
Іменникове. Народна мова. Розмовний стиль. 3. -.
4. Цей Петренко ні риба ні м'ясо , а нам він пригодиться.
Носити воду решетом. Даремно, безрезультативно робити щось, марно витрачати час на що-небудь.
Фразеологічне зрощення. Характеристика людини.Дієслівне. Народна мова. Розмовний стиль.
3. Міряти воду решетом(синонімічне).  4. Богуна ловити, що воду решетом носити.
Адамові реберця. Жарт. Жінка. Фразеологічне зрощення. Характеристика людини. Іменникове.
Народна мова. Античність. 3. - 4. Місцеві «батюшечки» дуже слабкі щодо «адамових ребереців» і мало не
щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами.
Скринька Пандори. Вмістилище зла, лиховісний дар. Фразеологічна єдність. Характеристика предмета.
Іменникове. Книжний стиль.  Античність. 3. - 4. Той час іще настане, ще та хвилина прийде.
Колись же вони щезнуть, всі скрині всіх Пандор. Танцюй, дитино.
Канути в Лету. Зникнути безслідно. Вмістилище зла, лиховісний дар. Фразеологічна єдність.
Характеристика дії. Дієслвне. Книжний стиль.  Античність. 3. - 4. І знову ім’я талановитого публіциста
Василя Чечв’янського кануло в лету.
Дволикий Янус. Нещедра, лукава, дволика людина. Фразеологічна єдність. Характеристика людини.
Іменникове. Книжний стиль.  Античність. 3. - 4. Іван, ніби дволикий Янус, ніколи правду не скаже.

Практичне заняття №3
Тема. ОРФОГРАФІЧН?Й ТА ГРАФІЧН?Й РОЗБІР
План
Графічний розбір.
Орфографічний розбір.
Методичні рекомендації
Практичні завдання
Завдання 1. Вставте замість крапок потрібні букви префікса.
Преглухий, прізвисько, прибирав, безшовний, передплатити, розбігатись, прехороший, безутратний, зігнути,
розігнати, підігнати, відзнака, підживити, безжирний, перерізати, розсипане, премудрий.
Завдання 2. Запишіть слова, вставляючи за потреби м’який знак або апостроф..
Б'ю, п'ять, в'язи, рум'яний, В'ячеслав, мавпячий, торф'яний, міжгір'я, буряк, кур'єр, без'язикий,
з'явитися, роз'юшити, дит'ясла, пів'яблука, дьоготь, тьохкати, близкість, по-французьки, малесенький,
рибальство, Харків, менший, селянський, Воробйов, льон, сьогодні, павільйон, львів'янин, морквяний,
двох'ярусний, заозер'я, рясно.
Завдання 3. Впишіть, де потрібно, замість крапок літери. Розподіліть слова на дві групи за їх
правописними особливостями.

Практичне заняття №4
Тема. МОРФЕМН?Й ТА СЛОВОТВІРН?Й РОЗБІР
План
Морфемний розбір змінних повнозначних частин мови за шкільною та вузівською програмою.
Морфологічний спосіб словотвору
Морфолого-синтаксичний спосіб словотвору
Лексико-синтаксичний спосіб словотвору
Лексико-семантичний спосіб словотвору
Методичні рекомендації
Повторити поняття: морфема, суфікс, префікс, суфіксоїд, префіксоїд, корінь, флексія, основа, інтерфікс,
спільнокореневі слова.

Практичні завдання
Завдання 1. Виконати морфемний аналіз поданих слів. Порівняти вишівський та шкільний розбори.
Нещасний . Змінюване : нещасного, нещасному. 3. Закінчення ий. 4. Основа слова: нещасн (похідна, вільна,
закрита, складна, тверда). 5. Корінь щас (щастя, щасливий). 6. Префікс – не. Суфікс –н. 7.
8. У морфемній будові слова змін не відбулося. Графічне зображення нещасний.
Переживши 2.Незмінюване слово. 3.-. 4. Основа слова: переживши (похідна, вільна, закрита, складна,
тверда). 5. Корінь жи (жити, жив, жила). 6. Префікс – пере. Суфікс –в, суфікс ши. 7.
8. У морфемній будові слова змін не відбулося. Графічне зображення переживши.
Прибалтійський. Змінюване: прибалтійського, прибалтійському. 3. Закінчення ий.
4. Основа слова: прибалтійськ (похідна, вільна, закрита, складна, тверда).
5. Корінь балт (балтійський, Балтика). 6. Префікс – при. Суфікс –ій, суфікс -ськ. 7.
8. У морфемній будові слова змін не відбулося. Графічне зображення прибалтійський.
умножити Змінюване: умножив, умножила. 3. Закінчення ти.
4. Основа слова: умножи (похідна, вільна, відкрита, складна, тверда).
5. Корінь множ (множити, множення). 6. Префікс – у. Суфікс –и. 7. 8. У морфемній будові слова змін не
відбулося. Графічне зображення умножити.
наперекір .Незмінюване слово. 3.-. 4. Основа слова: наперекір (похідна, вільна, закрита, складна, тверда)
5. Корінь кір (корити). 6. Префікс – на, префікс - пере. 7. 8. У морфемній будові слова змін не
відбулося. Графічне зображення наперекір.
нафтопромисловий Змінюване: нафтопромислового, нафтопромисловому. 3. Закінчення ий. 4. Основа слова:
нафтопромислов (похідна, вільна, закрита, складна, тверда). 5. Корінь нафт (нафта), промисл (промисли,
промислови     й). 6. Суфікс ов. 8. У морфемній будові слова змін не відбулося.
Графічне зображення прибалтійський.
Схід. Лексико-семантичний спосіб (розщеплення багатозначного слова і утворення омоніма Схід
(у значенні частини світу).
У шкільному курсі робимо лише графічне зображення. У вишівському курсі розбір більш детальний.
Завдання 2. Виконати словотвірний розбір слів. Порівняти вишівський та шкільний розбори.
Ультрамікроскоп Твірне слово – мікроскоп. Твірна основа –мікроскоп. Словотвірний засіб:
префіксоїд ультра. Морфологічний спосіб словотворення, Префіксальний тип.
Міжгір’я . Твірне слово – між горою. Твірна основа – гір. Словотвірний засіб: префкс між. Морфологічний
спосіб словотворення,префіксальний тип.
Нажитися. Твірне слово – нажити. Твірна основа – нажити. Словотвірний засіб: постфікс ся.
Морфологічний спосіб словотворення, постфіксальний.
вибух Твірне слово – вибухати. Твірна основа – вибух. Словотвірний засіб:нульова суфіксація.
Морфологічний спосіб словотворення, безафіксний тип.
по-осінньому Твірне слово – осінь. Твірна основа –осінь.  Словотвірний засіб: префікс по, суфікс ому.
Морфологічний спосіб словотворення, префіксально-суфіксальний тип.
турбюро Твірні слова – туристичне бюро. Твірна основа – турбюро Словотвірний засіб:основа тур, основа
бюро.  Абревіація.
МАН Твірні слова  – Мала академія наук Твірна основа – МАН. Морфологічний спосіб словотворення,
абревіація.
Американський. Твірне слово – Америка. Твірна основа –америк.  Словотвірний засіб: суфікс ан, скфікс ськ.
Морфологічний спосіб словотворення, суфіксальний тип.
У шкільному курсі робимо лише графічне зображення. У вишівському курсі розбір більш детальний.

Практичне заняття №5
Тема. МОРФОЛОГІЧН?Й РОЗБІР
ЗРАЗК? РОЗБОРІВ Є В ЗРАЗКАХ ДО РОЗБОРУ
План
Морфологічний розбір іменних частин мови:
а) іменник;
б) прикметник;
в)числівник;
г)займенник;
Морфологічний розбір дієслова та його форм:
а) особові форми дієслова;
б) інфінітив;
в) дієприслівник;
г)форма на -но; -то.
Морфологічний розбір прислівника.
Морфологічний розбір службових частин мови.
Методичні рекомендації
Повторити поняття: граматичне значення, граматична категорія, частина мови, лексико-граматична категорія.
Завдання 1. Виконати морфологічний розбір усіх слів у поданому тексті.
О.  о 2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення місцевого відмінка числівника
дев’ятій. 6. Входить до члена речення означення (о дев’ятій) (прийменник).
 дев’ятій дев’ятій 2. дев’ята 3. Порядковий.4. Простий. 5. Жіночий рід. 6. Однина. 7. Місцевий відмінок.
8. Означення. 9. дев’ят – корінь, ій – закінчення.
з з 2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення орудного відмінка іменника половиною.
6. Входить до члена речення означення (з половиною) (прийменник).
половиною 1. половиною. 2. половина. 3. Загальна, неістота, конкретне .
4. Жіночий рід - засіб вираження закінчення –а. Однина засіб вираження закінчення -а. О.в. - засіб
вираження закінчення -ою. І відміна, тверда група.  5.Додаток. 6. Половин – корінь, ою - закінчення.
7. -. (іменник Степан 1. Степан. 2. Степан 3. Загальна, істота, конкретне .
4. Чоловічий  рід - засіб вираження нульове закінчення.Однина засіб вираження нульове закінчення.
Н.в. - засіб вираження нульове закінчення.ІІ відміна, тверда група 5.Підмет. 6.Степан - корінь.
7. -. (іменник Радченко1. Радченко 2. Радченко 3. Загальна, істота, конкретне .
4. Однина засіб вираження закінчення -о. Н.в. - засіб вираження закінчення -о. ІІ відміна, тверда група.
5.Підмет. 6.Радченк – корінь, о - закінчення. 7. -. (іменник Вертався 1.Вертався. 2.Вертати. 3. Фізична
дія. 4. Недоконаний. 5.Неперехідне. 6. Зворотно-середній стан. 7. Минулий засіб вираження суфікс в.
8. Дійсний. 9. Однина – засіб вираження суфікс в. Чоловічий рід - засіб вираження суфікс в
10. І дієвідміна. 11. Присудок. (дієслово)
 з з 2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення родового відмінка прикметника
ранкового. 6. Входить до члена речення означення (з ранкового) (прийменник).
ранкового 1.ранкового. 2.Ранковий. 3. Ознака за відношення до предмета (купання). 4.Відносний. 5. -.6.
Повна форма. 7.Тверда  група. 8. Середній рід – засіб вираження закінчення –е.
9. Р.в. – засіб вираження закінчення –ого. 10.Однина -  засіб вираження закінчення –е. 11. Означення.
12.-.13. - (прикметник)
купання 1. Купання. 2. Купання 3. Загальна, неістота, абстрактне . 4. Середній рід засіб вираження
закінчення –я. Однина засіб вираження  закінчення -я. Р.в. - засіб вираження закінчення -я. ІІ відмін,
м’яка група. 5.Додаток. 6.куп – корінь, анн – суфікс. 7. -. (іменник)
на 1. на2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення місцевого відмінкаіменника Дніпрі.
6. Входить до члена речення обставини місця (на Дніпрі) (прийменник).
Дніпрі Дніпрі. 2. Дніпро 3. Загальна, неістота, абстрактне .
4. Чоловічий рід засіб вираження  закінчення –о. Однина засіб вираження  закінчення -я. Р.в. - засіб
вираження закінчення -я. ІІ відміна, тверда група. 5.Додаток. 6.куп – корінь, анн – суфікс.
7. -. (іменник)
а 1.а. 2. Простий. 3. Сурядний, зіставно-протиставний. 4. Одиничний. 5. Поєднує  частини
складносурядного речення. 6. - (сполучник)
на 1. на 2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення знахідного відмінкаіменника річку.
6. Входить до члена речення обставини місця (на річку) (прийменник).
 річку 1. річку. 2. річка 3. Загальна, неістота, конкретне . 4. Жіночий рід засіб вираження  закінчення
–а. Однина засіб вираження закінчення -а. З.в. - засіб вираження закінчення –у. І відміна, тверда група.
5.Обставина. 6.річк – корінь, у – закінчення. 7. -. (іменник)
йшов 1. йшов.  2. йти. 3. Фізична дія. 4. Недоконаний. 5.Неперехідне. 6. Активний. 7. Минулий.
8. Дійсний. 9. Однина, чол. рід.  – засіб вираження суфікс –в-.10. І дієвідміна. 11. Присудок.
(дієслово)
 о . 1. о 2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення місцевого відмінка числівника
сьомій. 6. Входить до члена речення означення (о сьомій) (прийменник).
сьомій 1. сьомій 2. сьома 3. Порядковий.4. Простий. 5. Жіночий рід. 6. Однина. 7. Місцевий відмінок.
8. Означення. 9. сьом – корінь, ій – закінчення.
і 1. І. 2. Простий. 3. Сурядний, єднальний. 4. Одиничний. 5. Поєднує  однорідні члени (сьомій, дві).
6. - (сполучник)
дві   2. два 3. Кількісний, власне кількісний.4. Простий. 5. Жіночий рід. 6. Однина.
7.Знахідний відмінок. 8. Означення. 9. дв – корінь, і – закінчення.
години 1. години. 2. Години 3. Загальна, неістота, абстрактне . 4. Множина -засіб вираження  закінчення
-и. З.в. - засіб вираження закінчення -и. 5.Додаток. 6.годин – корінь, закінчення – и. 7. -. (іменник)
лежав 1. лежав.  2. лежати. 3. Фізична дія. 4. Недоконаний. 5.Неперехідне. 6. Активний.
7. Минулий - засіб вираження суфікс –в . 8. Дійсний. 9. Однина, чол. рід.  – засіб вираження суфікс
–в-.10. ІІ дієвідміна. 11. Присудок. (дієслово)
на 1. на2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення місцевого відмінка іменника піску.
6. Входить до члена речення обставини місця (на піску) (прийменник).
Піску1. піску. 2. пісок 3. Загальна, неістота, абстрактне . 4. Чоловічий рід засіб вираження  нульове
закінчення. Однина засіб вираження нульове закінчення. М.в. - засіб вираження закінчення –у, прийменник
на. ІІ відміна, тверда група. 5.Обставина місця. 6.піск – корінь, у-закінчення. 7. -. (іменник) під 1.
під 2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення орудного відмінка іменника промінням.
6. Входить до члена речення обставини місця (під промінням (прийменник).
м’яким 1.М’яким. 2.М’який. 3. Ознака за зовнішніми властивостями. 4. Якісний. 5. -.6. Повна форма.
7.Тверда  група. 8.Середній  рід – засіб вираження закінчення –е. 9. О.в. – засіб вираження закінчення
–им. 10.Однина -  засіб вираження закінчення –е. 11. Означення. 12.-.13. - (прикметник)
сонячним 1. сонячним. 2. Сонячний. 3. Ознака за відношення до предмета (проміння). 4.Відносний. 5. -.6.
Повна форма. 7.Тверда  група. 8.Середній  рід – засіб вираження закінчення –е. 9. О.в. – засіб вираження закінчення –им. 10.Однина -  засіб вираження закінчення –е. 11. Означення. 12.-.13. - (прикметник)
промінням 1. промінням. 2.Проміння. 3. Загальна, неістота, конкретне . 4. Середній рід засіб вираження  
закінчення –я. Однина засіб вираження  закінчення -я. О.в. - засіб вираження закінчення -ям. ІІ відміна,
м’яка група. 5.Обставина 6.промін – корінь, н – суфікс, ям- закінчення. 7. -. (іменник)
що. 1.що. 2. Простий. 3. Підрядний, з’ясувальний. 4. Одиничний. 5. Поєднує  головну і підрядну частину
у складнопідрядному реченні.  6. - (сполучник) поволі  1. Поволі. 2.Поволі. 3. Обставинний,способу дії.
4.-. 5.До дієслова обернуло. 6. Обставина. 7.
Від прикметнкиа повільний  за допомогою суфікса –і.8. – (прислівник)
обернуло  1.обернуло. 2. обернути. 3. Фізична дія. 4. Доконаний. 5Неперехідне. 6. Активний.
7. Минулий - засіб вираження суфікс –л-. 8. Дійсний. 9. Однина, середній рід – засіб вираження суфікс
–л-, закінчення –о. 10. І дієвідміна. 11. Присудок. (дієслово) його 1. його. 2. Він. 3. Особовий.4.-.
5. Однина. 6. Р.в. 7. Додаток. 8. Йому. 9. -(займенник)
тіло. 1.тіло. 2. тіло 3. Загальна, неістота, конкретне.  4. Середній рід засіб вираження закінчення –о.
Однина засіб вираження  закінчення -о. З.в. - засіб вираження закінчення -о. ІІ відміна, тверда група.
5.Додаток. 6.тіл – корінь, о- закінчення. 7. -. (іменник) в 1.в 2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5.
Допомогає виражати значення знахідного відмінка іменника атлас. 6. Входить до члена речення обставини
місця (в атлас) (прийменник). брунатний 1.брунатний. 2. Брунатний. 3. Ознака за відношення до предмета
(атлас). 4.Відносний. 5. -.6. Повна форма. 7.Тверда  група. 8.Чолловічий рід – засіб вираження закінчення –ий. 9. О.в. – засіб
вираження закінчення –им. 10.Однина -  засіб вираження закінчення –ий. 11. Означення. 12.-.13. -
(прикметник атлас. 1.атлас. 2. атлас 3. Загальна, неістота. конкретне. 4. Чоловічий рід засіб вираження
нульове  закінчення. Однина засіб вираження нульове закінчення. З.в. - засіб вираження нульове закінчення. ІІ відміна, тверда група. 5.Додаток. 6.атлас – корінь, 7. -. (іменник)
Такий 1. Такий. 2. Такий. 3. Вказівний. 4. Чоловічий рід. 5. Однина 6. Н.в. 7.Означення. 8. 
9-.(займенник)
Був 1. був.  2. бути. 3. Фізична дія. 4. Доконаний. 5.Неперехідне. 6. Активний. 7. Минулий – засіб
вираження суфікс –в. 8. Дійсний. 9. Однина, чол. рід. – засіб вираження суфікс –в-.10. І дієвідміна.
11. Присудок. (дієслово)
припис 1. припис. 2. Припис. 3. Загальна, неістота. конкретне. 4. Чоловічий рід засіб вираження нульове
закінчення. Однина засіб вираження нульове закінчення. Н.в. - засіб вираження нульове закінчення.
ІІ відміна, тверда група. 5.Підмет. 6.пис –корінь, при – префікс. 7. -. (іменник)
невхильного 1. невхильного. 2. Невхильний. 3. Ознака предмета. 4.Якісний. 5. -.6. Повна форма.
7.Тверда  група. 8.Чоловічий  рід – засіб вираження закінчення –ий. 9. Р.в. – засіб вираження закінчення
–ого. 10.Однина -  засіб вираження закінчення –ий. 11. Означення. 12.-.13. - (прикметник)
 хоч і 1. Хоч і 2. Складений. 3. Сурядний, розділовий. 4. Одиничний. Поєднує  частини складного речення
- (сполучник) неписаного 1. неписаного. 2. Неписаний. 3. Ознака предмета. 4.Якісний. 5. -.6. Повна форма.
Тверда  група. 8.Чоловічий  рід – засіб вираження закінчення –ий. 9. Р.в. – засіб вираження закінчення
–ого. 10.Однина -  засіб вираження закінчення –ий. 11. Означення. 12.-.13. - (прикметник) розкладу
1. розкладу. 2. Розклад . 3. Загальна, неістота, абстрактне. 4. Чоловічий рід засіб вираження нульове
 закінчення. Однина засіб вираження нульове закінчення. Р.в. - засіб вираження закінчення -у. ІІ відміна,
тверда група. 5.Додаток. 6.клад –корінь, роз – префікс, у - закінчення. 7. -. (іменник) його
1. Його. 2. Він. 3. Особовий.4.-. 5. Однина. 6. Д.в. 7. Додаток. 8. Його. 9. -(займенник)
часу часу. 2. Час. 3. Загальна, неістота, абстрактне. 4. Чоловічий рід засіб вираження нульове  закінчення. Однина засіб вираження нульове закінчення. Р.в. - засіб вираження закінчення -у. ІІ відміна, тверда група. 5.Додаток. 6.час –корінь, у - закінчення. 7. -. (іменник)
що 1.що. 2. Простий. 3. Підрядний, з’ясувальний. 4. Одиничний. 5. Поєднує  головну і підрядну частину у
складнопідрядному реченні.  6. - (сполучник)
він  1. Він. 2. Він. 3. Особовий.4 Чоловічий рід. 5. Однина. 6. Н.в. 7.Підмет. 8.Він. 9. -(займенник)
виробив 1. Виробив.  2. Виробити. 3. Фізична дія. 4. Доконаний. 5.Неперехідне. 6. Активний. 7. Минулий - засіб вираження суфікс –в-.8. Дійсний. 9. Однина, чол. рід.  – засіб вираження суфікс –в-.10. І дієвідміна. 11. Присудок. (дієслово)
другого 1.другого 2. Другий 3. Порядковий.4. Простий. 5. Чоловічий рід. 6. Однина. 7. Родовий відмінок. 8. Означення. 9. друг – корінь, ого – закінчення.
ж 1. ж. 2.підсильна. 3. -  4.Служить для вираження підсилення прикметника (другог ж). 5. – (частка)
дня дня. 2. День. 3. Загальна, неістота, абстрактне. 4. Чоловічий рід засіб вираження нульове  закінчення. Однина засіб вираження нульове закінчення. Р.в. - засіб вираження закінчення -я. ІІ відміна, м’яка група. 5.Обставина. 6. Дн- корінь, я – закінчення. 7. -. (іменник)
як 1. як. 2. Простий. 3. Підрядний, з’ясувальний. 4. Одиничний. 5. Поєднує  частини складнопідрядного речення. 6. - (сполучник)
на на2. Первинний. 3. Простий. 4. – 5. Допомогає виражати значення місцевого відмінка іменника помешканні. 6. Входить до члена речення обставини місця (напомешканні) (прийменник).
новому новому. 2. Новий. 3. Ознака предмета. 4.Якісний. 5. -.6. Повна форма. 7.Тверда група. 8.Середній рід – засіб вираження закінчення –е. 9. М.в. – засіб вираження закінчення –ому. 10.Однина - засіб вираження закінчення –ий. 11. Означення. 12.-.13. - (прикметник)
помешканні помешканні 2. Помешкання . 3. Загальна, неістота, конкретне. 4. Середній рід засіб вираження закінчення -я. Однина засіб вираження закінчення -я. М.в. - засіб вираження закінчення –і, прийменник на. ІІ відміна, м’яка група. 5. Обставина. 6.мешк–корінь, по – префікс,анн – суфікс, і - закінчення. 7. -. (іменник)
 оселився. оселився. 2.оселити. 3. Фізична дія. 4. Доконаний. 5.Неперехідне. 6. Зворотно-середній стан. 7. Минулий засіб вираження суфікс –в-. 8. Дійсний. 9. Однина, чоловічий рід  – засіб вираження суфікс –в-. 10. І дієвідміна. 11. Присудок. (дієслово)
і . 1. І. 2. Простий. 3. Сурядний, єднальний. 4. Одиничний. 5. Поєднує частини складносурядного речення. 6. - (сполучник) 
невідступно  1. невідступно. 2.Невідступно. 3. Обставинний,способу дії. 4.-. 5.До дієслова додержував. 6. Обставина. 7. Від прикметника невідступний за допомогою суфікса –і.8. – (прислівник)
додержував 1.додержував. 2.додержати 3. Фізична дія. 4. Недоконаний. 5.Неперехідне. 6 Активний стан. 7. Минулий засіб вираження суфікс –в-. 8. Дійсний. 9. Однина, чоловічий рід  – засіб вираження суфікс –в-. 10. І дієвідміна. 11. Присудок. (дієслово)
позначивши 1. Позначивши.2.Позначити.3. Позначи (ти) +вши – позначивши (основа інфінітива). 4. Доконаний вид. 5. Оселився. 6. Дія, попередня щодо дієслова-присудка. 7. Обставина. 8.- (дієприслівник)
ним 1. ним. 2. Він. 3. Особовий.4.Чоловічий рід. 5. Однина. 6. О.в. 7. Додаток. 8. Він. 9. -(займенник)
початок початок 2. початок. 3. Загальна, неістота, абстрактне. 4. Чоловічий рід засіб вираження нульове  закінчення. Однина засіб вираження нульове закінчення. З.в. - засіб вираження нульлове закінчення. ІІ відміна, тверда група. 5.Обставина. 6. Почат – корінь, ок – суфікс.7. -. (іменник)
свого 1. свого. 2. свій. 3. вказівний.4.Середній рід. 5. Однина. 6. Р.в. 7. Означення. 8. Свого. 9. -.(займенник)
нового нового. 2. Новий. 3. Ознака предмета. 4.Якісний. 5. -.6. Повна форма. 7.Тверда група. 8.Середній рід – засіб вираження закінчення –е. 9. Р.в. – засіб вираження закінчення –ого. 10.Однина - засіб вираження закінчення –ий. 11. Означення. 12.-.13. - (прикметник)
 життя. Життя 2. Життя. 3. Загальна, неістота, абстрактне. 4. Середній  рід засіб вираження закінчення -я. Однина засіб вираження закінчення -я. Р.в. - засіб вираження закінчення -я. ІІ відміна, м’яка група. 5.Додаток. 6. Житт- корінь, я – закінчення. 7. -. (іменник)


Практичне заняття № 6

Тема. С?НТАКС?ЧН?Й РОЗБІР
План
Синтаксичний розбір словосполучення.
Розбір простого речення:
а) неускладненого;
б) двоскладного ускладненого;
Розбір складного речення:
а) складносурядного;
б) складнопідрядного;
в) безсполучникового;
г) складного речення з різними типами зв’язку.
ПР?КЛАД? РОЗБОРІВ ПОДАНІ В ЗРАЗКУ
Методичні рекомендації
Практичні завдання
Завдання 1. Виписати із поданих речень словосполучення та виконати їх синтаксичний розбір.
Люблю я осінні квіти, прощальну красу вечорів, і сині оголені віти, і вітру холодного спів (В. Сосюра).
2 Тихоня обнюхала свого нового господаря, недовірливо щулила вуха й косила вогняними очима, бо, окрім
гострого скребка і дошкульного батога, іншої ласки не бачила (В. Земляк).
2 Тихоня обнюхала свого нового господаря, недовірливо щулила вуха й косила вогняними очима, бо, окрім
гострого скребка і дошкульного батога, іншої ласки не бачила (В. Земляк).
Завдання 2. Зробити синтаксичний розбір речень.
Був би я щасливим все життя, коли б ти в мою голодну душу кинула копійку співчуття (В. Симоненко).
Він мав свою землю – десятин з шістдесят, коли не більше, он там за Россю, по праву руку од гори
(Іван Нечуй-Левицький).
Кобзарю наш, почуй благання і жить навчи нас так, як ти (Олена Пчілка).
Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше... (Леся Українка).
Тільки те дерево може жити, розвиватись, зеленіти й давати плоди, яке глибоко пустило своє коріння в
землю і в той же час зметнуло буйну крону в небеса (І. Цюпа).